єдина свята католицька апостольська та пальмаріанська церква
Католицька церква всіх часів заснована
Господом нашим Ісусом Христом.
Законне наслідування Кафедри Сан-Педро,
Управляється його Святістю Папою Петром III,
De Glória Ecclésiæ
Католицька церква всіх часів заснована Господом нашим Ісусом Христом. Законне наслідування Кафедри Сан-Педро, Управляється його Святістю Папою Петром III,
De Glória Ecclésiæ
Це єдиний офіційний веб-сайт Єдиної Святої Католицької Апостольської та Пальмаріанської Церкви, схвалений Отцем Ордену босих кармелітів, його Святістю Папою Петром III. Для отримання подальшої інформації про Пальмаріанську Католицьку Церкву важливо відвідувати облікові записи лише тих соціальних мереж, які уповноважені Пальмаріанською Католицькою Церквою; посилання на деякі з них надаються внизу цієї сторінки. Більшість інших публікацій в Інтернеті є неправдивими та будуть неоднозначними і невірними.
Де стара Католицька церква?
30 березня 1968 року Пресвята Діва Кармельська з’явилася вперше перед чотирма дівчатами з містечка Ель-Пальмар-де-Троя, Севілья, Іспанія на мастиковому дереву. Від нього нічого не залишилося після першого об’явлення, тому що послідовники зрізали всі гілки як цінні реліквії. Невеликий дерев’яний хрест було поставлено на тому місці, навколо нього читали молитви, і провидці отримували небесні візити. Ось у такий спосіб місце, вибране Пресвятою Дівою в її першому об’явленні, було збережено. Пізніше Святий Лик Ісуса та образ Нашої Матері Пальмарської було встановлено на місці мастикового дерева.
Після перших чотирьох дівчат були і інші провидці, які відчували винятковий екстаз та отримували важливі небесні послання.
Це Святе Місце, яке в майбутньому стане штаб-квартирою Святої Пальмаріанської церкви, готувалося Пресвятою Дівою Марією протягом понад століття через її численні об’явлення в різних місцях, таких як Ла Салетт у 1846 році, Лурд у 1858 році, Фатіма у 1917 році, Гарабандал у 1961 році та багато інших локацій.
Священне Місце мастикового дерева в Ель-Пальмар-де-Троя було таким місцем, де мало-помалу проявлялася тривожна ситуація в Католицькій Церкві; майбутні події, покарання та катастрофи для людства, які можна було б пом’якшити за допомогою молитви, покаяння та викорення прогресивізму, введеного у церкву, що спричинило велику шкоду, як от: Святе Причастя надається на руку, а його прийняття відбувається стоячи, а не в поставі на колінах; священики та монахині відмовилися від своїх священних ритуалів.
Руйнація церкви через підміну традиційної доктрини, зміни в літургії, відміна Священного Жертвоприношення Меси, детронація Пресвятої Діви Марії та численних Святих Храмів призвели до духовного занепаду великої кількості членів Церкви.
Пресвята Діва, як Матір Церкви, була присутньою після стількох багатьох сповіщень у цьому маленькому містечку, звідки як Божественний Пастор та Доктор вона готувалася остаточно обновити Церкву, оскільки Римська Церква знаходилася на шляху до відступництва. Із того часу відбувалися численні об’явлення як Пресвятої Діви Марії та Нашого Господа Ісуса Христа, так і Отця Вічного та великої кількості Святих, які поступово готували наступні події стосовно Святої Матері Церкви.
Неодноразові послання, які отримували численні провидці, привселюдні дива та інші містичні феномени зробили Ель-Пальмар місцем, яке все більше притягувало паломників не тільки з Іспанії, а і з усього світу в пошуках традиції та істини, яких вже було не знайти в Римських церквах.
Основним провидцем, вибраним Богом для публічного освітлення трансцендентальних послань, які будуть надходити в Ель-Пальмар, був молодий чоловік із Севільї, що народився 23 квітня 1946 року, та який стане майбутнім першим Великим Папою Церкви Святої Матері зі штаб-квартирою у цьому Священному Місці: Григорій XVII, в миру Климент Домінгес-і-Гомес, як основний провидець Ель-Пальмар, був не тільки важливим отримувачем послань – Пресвята Діва Марія супроводжувала його крик, наділяючи незліченними містичними феноменами та надаючи чудесні знаки, які свідчили про правдивість об’явлень: неймовірні екстази, звертання, дивовижні зцілення, стигматизації, містичні залучення тощо. Отримані стигми слугували дуже чітким сигналом для тих, хто смиренно хотів дізнатися Істину. Із цього часу Климент Домінгес виконував одну з найскладніших місій, яку могла виконати людина; однак, з допомогою та силою Бога і його Пресвятої Матері він опирався та боровся з рішучістю і мужністю на захист Істини.
Климент здійснив дуже багато поїздок, проповідуючи про Ель-Пальмар, запрошуючи світ дізнатися про місце спасіння перед обличчям занепаду, збентеження та панування темряви у Римській Церкві. Незважаючи на нападки, критику та наклепи у свою адресу, він був вірним покладеній на нього місії та мужньо і енергійно присвятив себе важкому зобов’язанню поширити слова Небес.
Безперервна молитва разом із безупинним покаянням, які Господь та Пресвята Діва просили в цьому Священному Місці, і які їх послідовники практикували зі старанністю, не примусили довго очікувати на плоди.
Кілька років поспіль після першого об’явлення духовна база була організована в найважливіший релігійний Орден кінця часів. Посвяти та Освячення членів нової церковної ієрархії в її різних гілках спричинило зростання Єпископально-Апостольського Коледжу, що дало можливість захищати Святу Католицьку Традицію у цьому місці. У місці, вибраному для збереження чистоти та життєздатності католицизму, щоб стати місцем майбутнього Папства, пальмаріани не тільки готувалися духовно, а й також їм було необхідно розпочати фізично будувати Храм Богу, де справжній культ було б віддано Богові, при все більшому занепаді в інших кутках світу.
Отже, в тому самому Священному Місці, де з’явилася Пресвята Діва Марія в цьому першому об’явленні, та на її материнське прохання була побудована Кафедральна Базиліка Нашої Коронованої Матері Пальмара. Великими були зусилля, які вклали перші пальмаріани, щоб ця мрія здійснилася та віра і впевнена молитва знайшли відгук у Божественному провидінні.
30 березня 1968 року Пресвята Діва Кармельська з’явилася вперше перед чотирма дівчатами з містечка Ель-Пальмар-де-Троя, Севілья, Іспанія на мастиковому дереву. Від нього нічого не залишилося після першого об’явлення, тому що послідовники зрізали всі гілки як цінні реліквії. Невеликий дерев’яний хрест було поставлено на тому місці, навколо нього читали молитви, і провидці отримували небесні візити. Ось у такий спосіб місце, вибране Пресвятою Дівою в її першому об’явленні, було збережено. Пізніше Святий Лик Ісуса та образ Нашої Матері Пальмарської було встановлено на місці мастикового дерева.
Після перших чотирьох дівчат були і інші провидці, які відчували винятковий екстаз та отримували важливі небесні послання.
Це Святе Місце, яке в майбутньому стане штаб-квартирою Святої Пальмаріанської церкви, готувалося Пресвятою Дівою Марією протягом понад століття через її численні об’явлення в різних місцях, таких як Ла Салетт у 1846 році, Лурд у 1858 році, Фатіма у 1917 році, Гарабандал у 1961 році та багато інших локацій.
Священне Місце мастикового дерева в Ель-Пальмар-де-Троя було таким місцем, де мало-помалу проявлялася тривожна ситуація в Католицькій Церкві; майбутні події, покарання та катастрофи для людства, які можна було б пом’якшити за допомогою молитви, покаяння та викорення прогресивізму, введеного у церкву, що спричинило велику шкоду, як от: Святе Причастя надається на руку, а його прийняття відбувається стоячи, а не в поставі на колінах; священики та монахині відмовилися від своїх священних ритуалів.
Руйнація церкви через підміну традиційної доктрини, зміни в літургії, відміна Священного Жертвоприношення Меси, детронація Пресвятої Діви Марії та численних Святих Храмів призвели до духовного занепаду великої кількості членів Церкви.
Пресвята Діва, як Матір Церкви, була присутньою після стількох багатьох сповіщень у цьому маленькому містечку, звідки як Божественний Пастор та Доктор вона готувалася остаточно обновити Церкву, оскільки Римська Церква знаходилася на шляху до відступництва. Із того часу відбувалися численні об’явлення як Пресвятої Діви Марії та Нашого Господа Ісуса Христа, так і Отця Вічного та великої кількості Святих, які поступово готували наступні події стосовно Святої Матері Церкви.
Неодноразові послання, які отримували численні провидці, привселюдні дива та інші містичні феномени зробили Ель-Пальмар місцем, яке все більше притягувало паломників не тільки з Іспанії, а і з усього світу в пошуках традиції та істини, яких вже було не знайти в Римських церквах.
Основним провидцем, вибраним Богом для публічного освітлення трансцендентальних послань, які будуть надходити в Ель-Пальмар, був молодий чоловік із Севільї, що народився 23 квітня 1946 року, та який стане майбутнім першим Великим Папою Церкви Святої Матері зі штаб-квартирою у цьому Священному Місці: Григорій XVII, в миру Климент Домінгес-і-Гомес, як основний провидець Ель-Пальмар, був не тільки важливим отримувачем послань – Пресвята Діва Марія супроводжувала його крик, наділяючи незліченними містичними феноменами та надаючи чудесні знаки, які свідчили про правдивість об’явлень: неймовірні екстази, звертання, дивовижні зцілення, стигматизації, містичні залучення тощо. Отримані стигми слугували дуже чітким сигналом для тих, хто смиренно хотів дізнатися Істину. Із цього часу Климент Домінгес виконував одну з найскладніших місій, яку могла виконати людина; однак, з допомогою та силою Бога і його Пресвятої Матері він опирався та боровся з рішучістю і мужністю на захист Істини.
Климент здійснив дуже багато поїздок, проповідуючи про Ель-Пальмар, запрошуючи світ дізнатися про місце спасіння перед обличчям занепаду, збентеження та панування темряви у Римській Церкві. Незважаючи на нападки, критику та наклепи у свою адресу, він був вірним покладеній на нього місії та мужньо і енергійно присвятив себе важкому зобов’язанню поширити слова Небес.
Безперервна молитва разом із безупинним покаянням, які Господь та Пресвята Діва просили в цьому Священному Місці, і які їх послідовники практикували зі старанністю, не примусили довго очікувати на плоди.
Кілька років поспіль після першого об’явлення духовна база була організована в найважливіший релігійний Орден кінця часів. Посвяти та Освячення членів нової церковної ієрархії в її різних гілках спричинило зростання Єпископально-Апостольського Коледжу, що дало можливість захищати Святу Католицьку Традицію у цьому місці. У місці, вибраному для збереження чистоти та життєздатності католицизму, щоб стати місцем майбутнього Папства, пальмаріани не тільки готувалися духовно, а й також їм було необхідно розпочати фізично будувати Храм Богу, де справжній культ було б віддано Богові, при все більшому занепаді в інших кутках світу.
Отже, в тому самому Священному Місці, де з’явилася Пресвята Діва Марія в цьому першому об’явленні, та на її материнське прохання була побудована Кафедральна Базиліка Нашої Коронованої Матері Пальмара. Великими були зусилля, які вклали перші пальмаріани, щоб ця мрія здійснилася та віра і впевнена молитва знайшли відгук у Божественному провидінні.
Після смерті Папи Святого Павла VI у 1978 році провидець Климент, вже Єпископ, був обраний та коронований Папою Господом у грандіозному об’явленні у Санта-Фе-де-Боготі, Колумбія. Цей славний Папа Григорій XVII провів два Святих та Великих Догматичних Собори, які розкрили справжні дорогоцінності Священного Скарбу Божественного Одкровення, такими є численні трактати про доктрину та мораль.
Істинний Папа тепер мешкає у Ель-Пальмар-де-Троя, править під іменем Педро III. Він є істинним Папою, Вікарієм Христа на Землі. Той, хто не з ним – не з Христом. Лише Священники Єдиної, Святої, Католицької, Апостольської та Пальмаріанської Церкви мають право по-справжньому справляти Святе Таїнство Меси.
Зараз багато віруючих із різних країн вирушають у ревносне паломництво до цього Священного Місця, віддаючи належне поклоніння Богу та Його Пресвятій Матері і спокутуючи гріхи людства. Культи благочестивої величі та процесії ревносної духовності підтримують віру живою та палаючою, очікуючи на тріумф Святої Пальмаріанської Церкви.
Записки від істинної Церкви
1. Церква Христова Єдина, Свята, Католицька, Апостольська та Пальмаріанська:
- Вона Єдина у вірі, тому що є істинною, відкритою Богом, однаковою для всіх; вона Єдина в управлінні, тому що є лише один видимий Голова, і це – Папа та вона є Єдиною у Таїнствах, тому що вони однакові для всіх віруючих Церкви.
- Вона Свята, тому що Святий її Засновник, свята її доктрина, святі її цілі та багато її членів.
- Вона Католицька, тому що вона є універсальною, оскільки охоплює всі істини та для всіх народів.
- Вона Апостольська, тому що її ієрархія та доктрина походять від Апостолів.
- Вона Пальмаріанська, тому що її штаб-квартира зараз розташована в Ель-Пальмар-де-Троя, Севілья, Іспанія.
2. Істинна Церква Христова є бездоганною, непереможною та незламною тією ж обіцянкою її Божественного Засновника: «Врата пекла не здолають Її».
3. Істинна Церква Христова також називається «Пальмаріанська Християнська Церква Кармелітів Святого Лику» або «Пальмаріанська Християнська Церква» чи «Пальмаріанська Церква»; тому ще це, по суті, абсолютно те ж саме, що сказати: «Єдина, Свята, Католицька, Апостольська та Пальмаріанська Церква».
4. Пальмаріанська Церква є єдиною та справжньою Християнською Церквою, назва якої приходить від Христа, її Божественного Засновника.
5. 6 серпня 1978 року після смерті Папи Святого Павла VI Наш Господь Ісус Христос у супроводі Апостолів Святого Петра та Святого Павла обрав та коронував нового Папу – Святого Григорія XVII Великого. Відтоді Римська церква припинила бути істинною Церквою.
6. Через відступництво Римської Церкви Христос переніс штаб-квартиру своєї Церкви з Риму до Ель-Пальмар-де-Троя 9 серпня 1978 року. Із обранням Папи Святого Григорія XVII Великого та переносом штаб-квартири до Ель-Пальмар-де-Троя істинна Церква Христа отримала титул Пальмаріанської.
7. Святий Дух – це душа єдиної Істинної Церкви, яка є Єдиною, Святою, Католицькою, Апостольською та Пальмаріанською; а поза Нею – знаходження Найбожественнішого Паракліта в душах неможливе.
8. Члени Пальмаріанської Церкви складають Орден Кармелітів Святого Лику разом із Ісусом та Марією, який складається з трьох гілок: віруючі-чоловіки, віруючі-жінки та терціарії.
9. 30 липня 1982 року Папа Святий Григорій XVII відкликав усі повноваження в єпископів, священників та дияконів, які знаходяться за межами Єдиної, Святої, Католицької, Апостольської та Пальмаріанської Церкви. Святість усіх реліквій, зображень, святинь, вівтарів тощо також була відібрана у відступницьких, єретичних та розкольницьких церков. Крім цього, Євхаристична присутність Христа та Марії зникла з усіх скіній у світі, які не належать до Пальмаріанської Церкви.
10. Єпископи, священники та диякони, які знаходяться за межами Єдиної, Святої, Католицької, Апостольської та Пальмаріанської Церкви, не мають жодних повноважень, щоб правомірно здійснювати будь-яку дію священицького служіння.